Чи може ФОП на ЄП здійснювати виробництво та продаж ювелірних виробів?

Відповідно до пп. 4 пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) не можуть бути платниками єдиного податку фізичні особи – підприємці, які здійснюють видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення. Згідно із п. 1 та п. 2 ст. 1 Закону України від 18 листопада 1997 року № 637/97-ВР “Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними” дорогоцінні метали – це золото, срібло, платина і метали платинової групи (паладій, іридій, родій, осмій, рутеній) у будь-якому вигляді та стані (сировина, сплави, напівфабрикати, промислові продукти, хімічні сполуки, вироби, відходи, брухт тощо). Дорогоцінне каміння – це природні та штучні (синтетичні) мінерали в сировині, необробленому та обробленому вигляді (виробах). Враховуючи вищевикладене, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку не мають право здійснювати виробництво та продаж ювелірних виробів.

Чи має право ФОП, яка здійснює діяльність у сфері бухгалтерського обліку, перейти на спрощену систему оподаткування?

Відповідно до пп. 291.5.2 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) не можуть бути платникам єдиного податку фізичні особи – підприємці, які здійснюють діяльність у сфері аудиту. Згідно із ст. 3 Закону України від 22 квітня 1993 року № 3125-XII “Про аудиторську діяльність” із змінами та доповненнями аудит – це перевірка даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності суб’єкта господарювання з метою висловлення незалежної думки аудитора про її достовірність в усіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам законів України, положень (стандартів) бухгалтерського обліку або інших правил (внутрішніх положень суб’єктів господарювання) згідно із вимогами користувачів. При цьому, ст. 1 Закону України 16 липня 1999 року № 996-XIV “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” із змінами та доповненнями визначено, що бухгалтерський облік – це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень. Враховуючи те, що діяльність у сфері бухгалтерського обліку та діяльність у сфері аудиту за своєю сутністю є різними видами діяльності, то фізичні особи – підприємці, які надають виключно бухгалтерські послуги мають право перебувати на спрощеній системі оподаткування та бути платникам єдиного податку.

Як оподатковується дохід ФОП – платника ЄП третьої групи, отриманий від провадження діяльності, не зазначеної у свідоцтві платника єдиного податку та яка відповідальність застосовується до такого платника ЄП?

Відповідно до пп.3 п.291.4 ст.291 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-IV із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи належать фізичні особи – підприємці, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 20 осіб; обсяг доходу не перевищує 3000000 гривень. П. 291.5 ст. 291 ПКУ визначено перелік суб’єктів господарювання, які не можуть бути платниками єдиного податку. Згідно із п.293.3 ст.293 ПКУ відсоткова ставка єдиного податку для третьої групи платників єдиного податку встановлюється у розмірі: 1) 3 відсотки доходу – у разі сплати податку на додану вартість згідно з ПКУ; 2) 5 відсотків доходу – у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку. Також, п. 293.4 ст. 293 ПКУ передбачено, що ставка єдиного податку встановлюється для платників єдиного податку третьої групи у розмірі 15 відсотків: до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у пп. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ; до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначений у главі 1 розділу XIV ПКУ; до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування. Ставка єдиного податку у розмірі 15 відсотків до доходу, отриманого від провадження діяльності, не зазначеної у свідоцтві платника єдиного податку, ПКУ передбачена лише для платників першої та другої групи (пп.2 п.293.4 ст.293 ПКУ). Відповідно до пп.4 п.299.15 ст.299 ПКУ свідоцтво платника податку анулюється органом державної податкової служби у випадку здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування – в останній день податкового (звітного) періоду, в якому здійснювалися такі види діяльності. Платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до ПКУ за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій (п.301.1 ст.300 ПКУ). Враховуючи вищенаведене, до доходу, отриманого від провадження діяльності, не зазначеної у свідоцтві платника єдиного податку, віднесеного до третьої групи застосовується ставка у розмірі 3 або 5 відсотків (в залежності від того, яка ставка зазначена в свідоцтві платника єдиного податку). У разі, якщо дохід отриманий від провадження діяльності, не зазначеної у свідоцтві платника єдиного податку, віднесеного до третьої групи ще є доходом, отриманим від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, то до такого доходу застосовується ставка єдиного податку у розмірі 15 відсотків та свідоцтво такого платника єдиного податку анулюється органом ДПС в останній день податкового (звітного) періоду, в якому здійснювалися такі види діяльності.

Яка відповідальність передбачена для ФОП – платників ЄП за несвоєчасну сплату авансового внеску ЄП?

Згідно з п.122.1 ст.122 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-IV із змінами та доповненнями несплата (неперерахування) фізичною особою – платником єдиного податку, визначеною підпунктами 1 і 2 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, авансових внесків єдиного податку в порядку та у строки, визначені цим Кодексом, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків ставки єдиного податку, обраної платником єдиного податку відповідно до цього Кодексу.

На який термін видається свідоцтво платника ЄП з 2012 року?

Відповідно до п.299.3 ст.299 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-IV із змінами та доповненнями свідоцтво платника єдиного податку видається безстроково виключно суб’єкту господарювання або уповноваженій ним особі та не може передаватися для провадження господарської діяльності іншим особам.

Який порядок внесення змін органом ДПС до свідоцтва платника ЄП?

Згідно з п.298.5 ст.298 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності, видів господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку першої і другої груп не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулися такі зміни. Відповідно до п.298.6 ст.298 ПКУ у разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку третьої разом з податковою декларацією за податковий (звітний) період, у якому відбулися такі зміни. Пунктом 299.12 статті 299 ПКУ встановлено, що до раніше виданого свідоцтва платника єдиного податку в день подання платником єдиного податку заяви органом державної податкової служби вносяться зміни щодо: 1) прізвища, імені, по батькові фізичної особи – підприємця, або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків); 2) податкової адреси суб’єкта господарювання; 3) провадження господарської діяльності; 4) видів господарської діяльності. Згідно з п.299.13 ст.299 ПКУ за бажанням платника єдиного податку раніше видане свідоцтво може бути замінено у разі наявності у такого платника податку обставин, визначених у пункті 299.12 цієї статті, та отримано нове свідоцтво у порядку, визначеному цією статтею. До отримання нового свідоцтва платник єдиного податку здійснює господарську діяльність на підставі раніше виданого свідоцтва, яке повертається органу державної податкової служби у день отримання нового свідоцтва.

Як оформити трудові відносини з найманими працівниками, на підставі якого документу здійснюється їх облік?

Відповідно до статей 24 і 24 прим.1 Кодексу законів про працю України наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 08.06.01 № 260 було затверджено форму трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю та Порядок реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою (далі – Порядок). Цей Порядок поширюється на фізичних осіб, які використовують найману працю: фізичних осіб – підприємців та фізичних осіб, які використовують найману працю, пов’язану з наданням послуг (кухарі, няньки, водії тощо) (далі – фізична особа). Укладений у письмовій формі трудовий договір між працівником і фізичною особою у трьох примірниках фізична особа повинна подати на реєстрацію до державної служби зайнятості за місцем свого проживання у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи. Записи про реєстрацію та зняття з реєстрації трудового договору дають право фізичній особі внести записи до трудової книжки працівника про прийняття та звільнення його з роботи (п.14 Порядку). Пунктом 297.3 статті 297 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник єдиного податку виконує передбачені ПКУ функції податкового агента у разі нарахування (виплати, надання) оподатковуваних податком на доходи фізичних осіб доходів на користь фізичної особи, яка перебуває з ним у трудових або цивільно-правових відносинах. При цьому, облік найманих працівників фізична особа – підприємець повинна вести самостійно з додержанням умови перебування на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності щодо граничної кількості найманих працівників у відповідній групі платників єдиного податку.

В які строки ФОП першої, другої та третьої груп повинні перейти на сплату інших податків і зборів, якщо ними був застосований інший спосіб розрахунків, ніж передбачений п.291.6 ст. 291 ПКУ?

Відповідно до пп. 4 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у п. 291.7 ст. 291 ПКУ, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків. Згідно із п. 296.2 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку першої групи подають до органу державної податкової служби податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені п. 295.1 ст. 295 ПКУ. Така податкова декларація подається, якщо платник єдиного податку не допустив перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, та/або самостійно не перейшов на сплату єдиного податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої групи. Пунктом 296.3 ст. 296 ПКУ встановлено, що платники єдиного податку другої та третьої груп подають до органу державної податкової служби податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.